Україна офіційно припинила триденний мораторій та відновила масштабні удари по російських нафтопереробних заводах у відповідь на безперервний повітряний терор з боку Кремля. Про це публічно заявив президент Володимир Зеленський, пояснивши, що так зване енергетичне затишшя було цинічно зірване російською стороною, яка продовжила масовано обстрілювати критичні об’єкти цивільної інфраструктури. Вже в ніч проти 15 жовтня ударні безпілотники та крилаті ракети атакували стратегічний нафтопереробний завод у Рязанській області РФ, по якому окупанти намагалися безуспішно застосувати ППО проти десятків цілей.
Рішення повернутися до знищення російської нафтопереробки глава держави аргументував тим, що за час дії формального мораторію загарбники не припиняли бити по житлових кварталах та енергетиці: лише за останній тиждень унаслідок ворожих ударів загинуло понад сто мирних громадян, а 14 жовтня під масований наліт потрапили всі столичні теплоелектроцентралі. Водночас спроба піти на тимчасову паузу коштувала Україні вкрай дорого у взаємодії із заокеанськими партнерами. Попри припинення рейдів на російські НПЗ, українська сторона несподівано залишилася без критично важливих розвідданих і своєчасних попереджень про ракетну небезпеку, а функціонування терміналів супутникового зв’язку Starlink зазнало штучних обмежень, які не були викликані технічними збоями. Такі кроки фактично поховали ініціативу про ненапад на енергетичні об’єкти, яку просував Білий дім.
Держава-агресор зі свого боку продовжує методично нищити український видобувний сектор. Зокрема, 15 жовтня чергового ворожого удару зазнала газовидобувна інфраструктура компанії «Нафтогаз» у Полтавській області. При цьому кремлівське керівництво намагається перекласти всю провину на Київ, цинічно відкидаючи факт існування будь-яких домовленостей. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що «ніякого мораторію і не було», посилаючись на брехливі повідомлення про нібито постійні удари по заводах у Рязанській та Саратовській областях. В Офісі президента України ці закиди категорично спростували як фейк, наголосивши, що під час паузи військові цілили виключно по центрах обробки даних та військових об’єктах, не чіпаючи нафтопереробні підприємства.
На тлі поновлення атак на російські нафтові потужності Зеленський прибув до Брюсселя на саміт Європейського Союзу, де зустрів рішучу підтримку з боку європейських союзників. Лідери континенту визнали удари по економічному фундаменту агресора цілком легітимними та необхідними. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск за підсумками переговорів публічно став на бік України: «Після сьогоднішніх переговорів з європейськими лідерами в Брюсселі я можу запевнити вас, дорогі українські друзі та президент Зеленський: ви не одні!».
Аналогічну непохитну позицію продемонструвала і європейська дипломатія, прямо пов’язавши рейди на підприємства з позбавленням Кремля ресурсів для ведення війни.
«Основна частина фінансування війни надходить від нафти. Саме тому Україна завдає ударів по заводах. Росія ж атакує енергетичну інфраструктуру України, щоб заподіяти якомога більше страждань українцям у майбутню зиму», – підкреслила верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Повернення до системного випалювання ворожої нафтової промисловості демонструє відмову Києва від нав’язаних кулуарних правил гри в умовах, коли ворог ігнорує будь-які гуманітарні норми, а союзники зволікають із допомогою. Знекровлення фінансової та паливної системи Росії залишається безальтернативним інструментом тиску, здатним послабити збройний натиск ворога та вберегти власну країну від зимового колапсу.