Адміністрація президента США Дональда Трампа розкрила деталі запропонованого плану щодо так званого «енергетичного перемир’я» між Україною та Російською Федерацією, який зазнав невдачі майже одразу після оголошення. Як повідомив анонімний представник Білого дому в коментарі виданню Axios, першочерговий задум американської сторони полягав у взаємному припиненні ударів виключно по нафтопереробних заводах (НПЗ). За логікою Вашингтона, лише після успішного виконання цього першого етапу сторони могли б перейти до обговорення наступного кроку — угоди про припинення атак безпосередньо на електростанції та магістральні енергетичні мережі. У команді Трампа стверджують, що російська сторона продовжує «обдумувати» цю пропозицію, і незабаром має стати зрозуміло, чи готові в Москві до дотримання таких домовленостей.
Представники української влади категорично не погодилися з таким форматом, вказавши на його абсолютну однобічність та асиметричність. Неназваний український посадовець у коментарі для медіа наголосив, що подібні умови ставлять сторони в нерівне становище. В Україні фактично існує лише один великий нафтопереробний завод — Кременчуцький НПЗ, який вже тривалий час не функціонує через постійні російські ракетні атаки. Натомість Росія володіє розгалуженою мережею діючих підприємств, які забезпечують паливом окупаційну армію та підживлюють військову машину Кремля. Оскільки Україна змушена імпортувати дизельне пальне та бензин, критичною потребою держави є саме захист електромереж і генеруючих потужностей, а не зупинка ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
Окрім технічних розбіжностей, ситуація навколо ударів по російських НПЗ спричинила серйозне політичне напруження між Вашингтоном та Києвом. За даними джерел у Білому домі, систематичні атаки українських безпілотників на російську інфраструктуру шкодять відносинам між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським навіть більше, ніж діям самої РФ. Американські високопосадовці зазначають, що президент США «розлючений» ситуацією, оскільки вважає, що українське керівництво нібито сприймає американську допомогу як належне, не дослухаючись до стратегічних побажань партнерів.
Дональд Трамп публічно оголосив про початок «енергетичного перемир’я» 11 жовтня, що мало б означати зупинку атак по енергетичних об’єктах обох сторін. Однак ця ініціатива зазнала краху, коли російські війська завдали чергового удару по теплоелектроцентралі в Харкові, повністю знівелювавши заяви американського лідера. На тлі провалу зусиль президент США вдався до різкої політичної риторики, закликавши українців обрати іншого президента, мотивуючи це тим, що чинний глава держави нібито «не укладає жодних угод».