Останні події у світовій політиці змушують переглянути реалії відносин між Україною та США. Відхід адміністрації Дональда Трампа від традиційної підтримки Києва, замороження військової допомоги та дипломатичний тиск на Україну викликають багато запитань. Чи справді це зрада союзника? Чи це закономірний результат політичного прагматизму Америки?
США перш за все дбають про власні інтереси: Дональд Трамп – президент США, а не України. Його головне завдання – виконання передвиборчих обіцянок перед американським народом, а не захист інтересів інших країн. Американським виборцям Україна маловідома. Для багатьох вона знаходиться “десь далеко”, і вони не хочуть витрачати гроші на підтримку чужої війни. Тиск на слабшу сторону. Оскільки Росія – занадто сильний опонент, Трамп обирає простіший шлях – тиснути на Україну, змушуючи її погоджуватися на “мир” на своїх умовах. Європа не замінить Америку. Європейські країни не мають достатніх ресурсів, щоб швидко компенсувати втрату американської допомоги. Військова промисловість ЄС не готова до різкого збільшення виробництва, а Україна не має часу чекати кілька років, поки європейська оборонна сфера адаптується. Історія знає багато випадків, коли США залишали своїх партнерів у критичний момент: виведення військ із В’єтнаму у 1975 році залишило сотні тисяч союзників на милість ворога. Вихід з Афганістану у 2021 році продемонстрував, що політичні інтереси США можуть швидко змінюватися. Обіцянки Вашингтона мають умовний термін придатності – і Україна зараз відчуває це на собі. Є версія, що поступки Україні – це лише перший етап. Деякі експерти вважають, що після тиску на Київ США можуть розпочати жорстку гру проти Кремля. Але поки що вся вага “примусу до миру” лягає саме на Україну.
Чи можна протистояти цьому тиску? Так, але слід реалістично оцінити наслідки.
Відмова від компромісу може коштувати дуже дорого – без американської зброї та розвідданих ЗСУ буде важко втримати фронт. Україні варто зробити висновки – у геополітиці немає друзів, є лише інтереси.
Якщо США продовжать таку політику, це може зруйнувати їхній міжнародний авторитет. Довіра до Америки як до глобального лідера слабшає, а разом із нею – і влада долара. Проте залишається остання надія – що Трамп має чітку стратегію, а його нинішні дії лише частина більшого плану.