Європейський Союз планує 6 травня представити довгоочікувану стратегію поступової відмови від імпорту російських нафти й газу. Цей документ стане ключовим етапом у зусиллях ЄС щодо зменшення енергетичної залежності від Росії, на тлі триваючої війни в Україні.
Хоча ще у 2022 році Євросоюз пообіцяв повністю припинити закупівлю російських викопних енергоносіїв до 2027 року, публікація конкретної “дорожньої карти” вже двічі відкладалася. Востаннє її планували представити в березні 2025 року, однак через низку внутрішніх і зовнішньополітичних факторів процес знову загальмувався.
Як повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерела в європейських інституціях, однією з причин затримки стали побоювання щодо економічної реакції з боку адміністрації президента США Дональда Трампа. Зокрема, йдеться про ризики тарифного тиску у відповідь на енергетичну та зовнішньоторговельну політику ЄС.
Попри суттєве скорочення обсягів російського трубопровідного газу з 2022 року, у 2024 році Європейський Союз збільшив імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з Росії. За даними аналітиків, частка російського газу (включно зі СПГ) у загальному постачанні до ЄС склала близько 19%.
На відміну від нафти, імпорт російського газу досі не був під санкціями ЄС. Одна з головних причин — опір з боку окремих країн-членів, зокрема Угорщини, яка відверто заявила про намір блокувати будь-які рішення, що зачіпають постачання російських енергоносіїв. У рамках ЄС енергетичні санкції потребують одностайного схвалення, що ускладнює ухвалення рішень.
Очікується, що нова стратегія Єврокомісії включатиме конкретні заходи для прискорення енергетичного переходу та заміщення російських постачань. Один із головних напрямків — нарощення імпорту СПГ зі США, які вже стали важливим джерелом газу для європейського ринку, особливо під час енергетичної кризи 2022 року.
У 2024 році Сполучені Штати стали третім найбільшим постачальником газу до ЄС, поступившись лише Росії та Норвегії. Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що енергетика буде інструментом для вирівнювання торговельного балансу з ЄС, і розглядає експорт СПГ як стратегічний важіль у переговорах з Брюсселем.
Попри значний прогрес у диверсифікації постачальників енергії, низка європейських бізнес-асоціацій та дипломатів висловлюють стурбованість потенційною залежністю від США. Існує побоювання, що американський газ може стати предметом торгу в ширшому політично-економічному діалозі, включно з митами, субсидіями та питаннями зеленої трансформації.
У цьому контексті, новий план ЄС має продемонструвати не лише відмову від російських ресурсів, а й стратегічне бачення довгострокової енергетичної безпеки. У документі очікуються пропозиції щодо підтримки відновлюваних джерел енергії, розбудови інфраструктури для імпорту СПГ, підвищення енергоефективності та стимулювання внутрішнього виробництва.