Масштабні спільні російсько-білоруські військові навчання «Запад-2025» отримали несподіваний міжнародний вимір: до них долучилася Індія, а спостерігати за маневрами приїхали американські офіцери. Такий розвиток подій викликає запитання — чи йдеться лише про військову рутину, чи за цим ховаються ширші геополітичні зрушення?
Навчання розпочалися 12 вересня на території Білорусі та Росії. За офіційними даними, участь беруть близько 13 тисяч військових. Проте цього року в центрі уваги — не масштаби, а нові учасники та спостерігачі.
Індія направила 65 військовослужбовців, серед яких — елітні бійці полку Кумаон. Вони дислоковані на полігоні Муліно в Нижньогородській області Росії та беруть участь у тактичних тренуваннях, включно з імітацією повітряних ударів і запусків ракет. На думку експертів, це демонстрація збереження стратегічних зв’язків Індії з Росією. Делі, хоч і розбудовує партнерство із Заходом, не розриває відносин із Москвою, яка тривалий час була ключовим постачальником озброєнь для індійської армії. Не менш несподіваним став візит американських офіцерів, які прибули до Білорусі як офіційні спостерігачі. Їх прийняв міністр оборони Білорусі Віктор Хренін, пообіцявши відкритість і можливість ознайомитися з усіма аспектами маневрів. Разом із США за навчаннями спостерігають представники ще 23 країн, включно з деякими членами НАТО. За оцінкою експертів, це не свідчить про співпрацю, але показує готовність Вашингтона використовувати дипломатичні механізми, навіть у стосунках із режимами, які підтримують Кремль.
Військовий аналітик Олег Жданов вважає, що участь Індії та спостереження США мають радше політичне, ніж військове значення. За його словами, це не свідчить про зміну альянсів, а є наслідком дипломатичних і економічних домовленостей. Запрошення американських спостерігачів, на думку Жданова, виглядає як «жест доброї волі» з боку Мінська. Особливо після візиту представника США від Дональда Трампа, який передав Лукашенку лист із гербом Білого дому. Жданов також зазначив, що в межах «Запад-2025» планується відпрацювання сценаріїв застосування гіперзвукової та, можливо, ядерної зброї. Це викликає занепокоєння країн-сусідів, зокрема Польщі та держав Балтії. Окрема увага — до інтересів Індії. Москва та Мінськ зацікавлені у відновленні постачань зброї до Індії. Білоруські підприємства виробляють електроніку та системи управління, які використовуються у російських зразках, що експортуються до Делі. Також, за словами Жданова, США можуть розглядати Мінськ як канал впливу на Росію. Білорусь після зняття деяких санкцій може стати транзитним хабом для товарів американського походження — зокрема, в обхід обмежень. Наразі участь Індії у «Запад-2025» не створює прямої загрози для України. Проте сам формат навчань, у яких відпрацьовуються ядерні сценарії, залишається сигналом щодо потенційного розширення військової ескалації з боку РФ. На думку Жданова, основна загроза для України полягає не у військових маневрах, а у можливому зближенні США з Білоруссю та Росією — за рахунок українських інтересів. Особливо на тлі кампанії Дональда Трампа, який розглядає війну через призму бізнесу й потенційних домовленостей із Путіним.
Навчання «Запад-2025» перетворилися з суто військової події на складну дипломатичну гру. Участь Індії і присутність американців — це не зміна геополітичних векторів, а спроба зберегти вплив, маневруючи між конфліктами, санкціями та інтересами. І хоча безпосередньої військової загрози для України ці маневри наразі не несуть, у стратегічній перспективі вони вказують на зростання напруги і можливість нових політичних торгів навколо війни.