Міжнародний валютний фонд вказує на значну частку тіньової економіки в Україні, що стає предметом дискусії між урядом та партнерами щодо можливих змін у податковій політиці. Про це заявив голова Національний банк України Андрій Пишний в інтерв’ю YouTube-каналу STERNENKO.
За його словами, наразі формується нова програма співпраці з Міжнародний валютний фонд, оскільки попередня ґрунтувалася на припущенні, що війна триватиме три роки. Нова програма враховує інші сценарії щодо тривалості бойових дій, а відтак і більші фінансові потреби держави.
Пишний зазначив, що для МВФ ключовим залишається питання спроможності України самостійно фінансувати сектор безпеки та оборони, а також зменшувати бюджетний дефіцит. За оцінками фонду, в Україні зберігається значний обсяг тіньової економіки, а одним із чинників її підтримки є чинна модель використання ФОПів, яка в окремих випадках застосовується для мінімізації податків.
Голова НБУ підкреслив, що дискусія щодо податкових змін ведеться не між Нацбанком і МВФ, а безпосередньо між урядом України та фондом. Він назвав цю розмову складною, але необхідною, з огляду на масштабні видатки держави.
За словами Пишного, сьогодні витрати на оборону і національну безпеку становлять близько 70% усіх надходжень до бюджету. Значна частина фінансування забезпечується за рахунок внутрішніх ресурсів — облігацій внутрішньої державної позики та фіскальних зборів.
Водночас очільник НБУ наголосив на принциповій позиції щодо недопущення емісійного фінансування дефіциту бюджету. Він нагадав, що у 2022 році Україна була змушена вдатися до емісії, однак уже з 2023 року стратегічною метою стало повне згортання такого механізму. Цю політику вдалося зберегти у 2024 та 2025 роках, і аналогічне завдання стоїть перед владою і на 2026 рік.
«Війна триває, а разом із нею зростають і ризики. Війна — це завжди дуже дорого», — підсумував Пишний, наголосивши на необхідності пошуку внутрішніх ресурсів для стабільного фінансування сектору безпеки без шкоди для макроекономічної стабільності.
