На фоні геополітичних змін Україна стикається з новими викликами у своєму прагненні приєднатися до Європейського Союзу. Останнім часом спостерігається зростаючий інтерес з боку економічно сильних країн-кандидатів, в той час як в ЄС акцент все більше ставиться на питання безпеки, а не лише на економічну вигоду.
Два десятиліття тому держави Центральної та Східної Європи прагнули приєднатися до Союзу, керуючись переважно економічними мотивами – покращенням рівня життя та зростанням доходів населення. Сьогодні ж, у контексті глобальної нестабільності, членство починає розглядатися як важливий фактор безпеки. Серед основних причин цього зсуву помітні російське вторгнення в Україну в 2022 році, а також нова політика США, спрямована на обмеження торговельних відносин та територіальні претензії.
Ісландія та Норвегія, які раніше відмовлялися від європейської інтеграції, активізували дискусії щодо можливості вступу до ЄС. Ісландія вже розпочала підготовку до референдуму, аби надати старт новим переговорам про членство. Міністр закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір зазначила, що участь у ЄС могла б зміцнити безпеку держави та сприяти інтеграції в демократичні цінності.
У Норвегії також спостерігається зростання підтримки членства в ЄС, незважаючи на традиційно скептичне ставлення населення. Політики акцентують на важливості участі в ЄС не лише з економічного, але й з безпекового аспекту. Для країн, які вже є членами ЄС, значно привабливіші економічно розвинуті нові кандидати. З 2004 року нові члени зазвичай отримували більше фінансових ресурсів з бюджету ЄС, ніж сплачували, і ця ситуація, ймовірно, повториться для України, Молдови, Албанії, Сербії та Чорногорії.
Проте, поряд із економічними перевагами, існують побоювання щодо дотримання демократичних норм у нових країнах. Це стосується питань свободи преси та незалежності судової системи. Ісландія та Норвегія вже мають значну інтеграцію в правову систему ЄС, що може полегшити їхнє приєднання в майбутньому.
Процес розширення ЄС відбувається на фоні складних геополітичних умов, включаючи вплив Росії, Китаю та зміни в політиці США. Рішення про прийом нових членів має бути ухвалене одностайно всіма державами-членами.
Згідно з оцінками єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, Україні досягти членства в ЄС до 2027 року буде складно, оскільки це потребує миру та проведення реформ. Президент Володимир Зеленський підкреслює стратегічну важливість України і прагне отримати чіткий термін для вступу в 2027 році, попереджаючи про можливі ризики затримки з боку Брюсселя.