Економічні обмеження не можуть ані запобігти, ані припинити війни, а санкціями проти Москви Німеччина послабила лише себе, пише Focus. Крім того, досягти миру під час холодної війни допомогла не зброя, а інтенсивна дипломатія. Захід не хоче втручатися в бойові дії безпосередньо, і це розумно. Однак дві його цілі – захист України та запобігання військовому загостренню ситуації – суперечать одна одній.
В умовах зростаючої небезпеки світової війни дебати про економічні санкції, ядерні бомби і членство в НАТО показують, що до старих помилок додаються нові. Правда в тому, що економічні обмеження не можуть ні запобігти, ні припинити війни. Санкціями проти Москви Німеччина послабила не її, а себе. Вихід німецьких компаній з Росії і відмова від колишнього енергетичного партнерства призвели до високих цін для німецької національної економіки і мільярдних збитків.
Інвестиції в європейську ядерну зброю не зроблять Німеччину безпечнішою, а США за Трампа навряд чи вийдуть із НАТО: тільки в грудні минулого року конгрес ухвалив закон, який не дасть змоги жодному президенту анулювати договір НАТО без згоди сенату чи відповідного акта конгресу.
Помилковою є також теорія про те, що тільки баланс стримувальних сил врятує Європу від війни. Це правда, що Європа повинна більше робити для своєї оборони, але хибно вважати, що мир під час холодної війни був забезпечений переважно за рахунок переозброєння. Насправді встановлення балансу супроводжувалося інтенсивною човниковою дипломатією між Сходом і Заходом. Захід завжди вів діалог із Хрущовим і Брежнєвим – на відміну від сьогоднішньої ситуації з Путіним – і дуалізм погроз і переговорів зрештою забезпечив мир.
На думку журналіста, Заходу, а разом з ним і Німеччині, краще не захоплюватися ідеєю загрози війни. Захід не хоче втручатися в бойові дії безпосередньо, а матеріальні ресурси для України на другому році конфлікту вже досягають своєї політичної межі в США і Європі. При цьому дві мети війни Заходу – захист України і запобігання військовому загостренню ситуації – непримиренні, тому що військовий розвиток необхідний для перемоги Києва, а відмова від війни означатиме мирну угоду з відчутними територіальними втратами для України.