Як засноване пруссами місто стало російським анклавом на Балтиці, навіщо росіянам Калінінград та чи може з нього початися війна між Росією та НАТО, – в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.
Останнім часом в країнах Європи почастішали заяви про загрозу війни між НАТО та Росією. Зокрема, міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен не виключав, що Москва вирішить “випробувати на міцність п’яту статтю НАТО” через три-п’ять років.
“У НАТО не було такого припущення у 2023 році. Це нові дані, які стали відомі зараз”, – говорив данський міністр.
Серйозно до загрози російської агресії ставляться й інші країни-члени НАТО, хоча генсек Альянсу Єнс Столтенберг і запевняє, що ознак можливого нападу РФ сьогодні не спостерігається. На початку січня Литва повернула обов’язковий призов на військову службу для громадян 18-27 років. Навіть тих, хто проживає за кордоном. А Румунія дозволила розгортання сил НАТО на своїй території у разі серйозної загрози.
“Я припускаю кожен сценарій і найбільш серйозно ставлюся до найгіршого. Така роль міністра оборони в тій ситуації, в якій ми перебуваємо сьогодні. Це не слова, кинуті на вітер”, – заявляв у лютому міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш.
Нещодавно в одній з публікацій The Telegraph було опубліковано можливий сценарій нападу Росії на НАТО. Російська агресія, за сценарієм The Telegraph, може розпочатися з Балтійських країн вже у 2024 році.
_1.jpg)
Влітку 2024-го, як пише видання, можуть початися російські кібератаки на країни Балтії, а також Москва може розпалювати заворушення російських нацменшин в цих державах. Восени росіяни можуть перекинути півмільйона солдат в Калінінград та Білорусь, а взимку розпочати провокації в Сувальському коридорі (невеликій лінії кордону між Польщею та Литвою, яка відділяє Калінінградську область від Білорусі), таким чином спровокувавши військовий конфлікт з НАТО.
Російська база в тилу НАТО
Як так сталося, що ціла російська область опинилася відділеною від решти РФ, ба більше, посеред країн НАТО? Історія Калінінграду та Калінінградської області тягнеться ще з епохи Середньовіччя. Сучасну Калінінградську область в ті часи населяли племена пруссів, які заснували поселення Твангсте десь на рубежі X-XI століть.
У XIII столітті Тевтонський орден отримав від Папи Римського Григорія IX дозвіл на загарбання територій пруссів та їх хрещення. Тевтонці здійснили кілька походів та зрештою підкорили тамтешні племена, заклавши на місці зруйнованого Твангсте замок Кенігсберг.
Тевтонський орден панував в регіоні майже 200 років, але в XV столітті визнав себе васалом польського короля. Поляки назвали Кенігсберг Крулевцем та перетворили його на центр польського друкарства. Там же з’явився один з перших університетів у Польщі. Однак формально Крулевец належав німецьким васалам Польщі.
В XVI столітті великий магістр Тевтонського ордена Альбрехт перетворив теократичну державу тевтонців у світське Прусське Герцогство, підвладне Польщі. Столицею держави став Кенігсберг. Пізніше герцогство після об’єднання з Бранденбургом перетворилося на Королівство Пруссія.
Перша російська спроба захопити Кенігсберг сталася під час семилітньої війни у XVIII столітті. Тоді війська Російської імперії увійшли в місто, але всього через чотири роки Петро III повернув Пруссії всі захоплені землі в рамках Петербурзького мирного договору. Під час наполеонівських війн російська армія зазнала нищівної поразки у бою з французами під Фрідландом (сучасний Правдинськ в Калініградській області) у 1807 році. Втративши до половини своєї армії, Російська імперія була змушена визнати поразку у війні.
На початку Першої світової війни росіяни знову повторили спробу захопити Кенігсберг, який на той час вже був частиною Німецької імперії, але були розгромлені. Після Першої світової Пруссія опинилася відрізаною від Німеччини клаптиком польської території, що в 1939 році було однією з причин нападу Адольфа Гітлера на Польщу.
Росіяни перетворили Калінінградську область на базу для свого флоту (фото: encyclopedia.mil.ru)
За результатами Другої світової війни Кенігсберг разом з північною частиною Східної Пруссії відійшли до Радянського союзу. Після війни росіяни провели так звану “радянізацію”, в результаті якої Кенігсберг став Калінінградом, а регіон отримав назву Калінінградська область. Разом з тим росіяни перейменували всі населені пункти. А після розвалу СРСР та утворення незалежних балтійських республік область опинилася відрізаною від основної частини території Росії.
Росіяни фактично перетворили Калінінградську область та сам Калінінград на воєнну базу. Так, у місті Балтійськ (колишній Піллау) розташована найбільша морська база Балтійського флоту РФ. Під час правління Путіна у Калінінградській області почали базуватися здатні запускати ядерні ракети комплекси “Іскандер” та носії “Кинджалів” винищувачі МіГ-31К, які викликають занепокоєння в країн НАТО.
“Розміщення тих чи інших озброєнь, дислокація тих чи інших військових з’єднань на російській території – це виключно суверенне питання російської території”, – заявляв у 2018 році речник Кремля Дмитро Пєсков.
Але вже у травні 2022 року на фоні повномасштабного вторгнення в Україну російські війська провели навчання в Калінінграді, в ході яких імітували запуск балістичних ракет. “Мішенями” були аеродроми, скупчення військової техніки, командні пункти умовного ворога та інші стратегічні об’єкти. Німецькі аналітики розцінювали тоді ці навчання як залякування НАТО.
Чи можливий напад Росії на НАТО
Невідомо, на чому саме ґрунтується згаданий вище сценарій конфлікту між НАТО та РФ. Можливо, це не більше чим припущення авторів The Telegraph, але про загрозу конфлікту в Сувальському коридорі говорять не вперше. Ще влітку 2022 року видання Politico називало Сувальський коридор “найнебезпечнішим місцем на планеті”, оскільки саме там може початися війна НАТО з РФ.
Але чи вистачить у Росії, яка зав’язла у повномасштабній війні з Україною, ресурсів на ще один конфлікт. Тим паче з НАТО. На думку керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, відповідь на це питання у тому, який тип війни розглядати. Якщо говорити про повномасштабну агресію, за прикладом війни з Україною, то ні. Але конфлікт за “кримським сценарієм” цілком можливий.
“Якщо ми візьмемо війну з застосуванням авіації, далекобійних ракет, кібератак, провокуванням заворушень всередині країн НАТО, з “зеленими чоловічками”, які можуть висадитися в умовній Латвії, Литві чи Естонії, то це можливо. Вся російська військова машина готується до того, щоб вести війну проти НАТО”, – сказав Мусієнко в коментарі РБК-Україна.
За словами аналітика, можна розглянути декілька сценаріїв конфлікту між НАТО та РФ. Перший – вже згаданий раніше “кримський сценарій”.
“Наприклад, через місяць чи два в Латвії, де є російськомовна громада, починаються якісь заворушення, під час яких залітають гелікоптери з Білорусі, з яких висаджуються “зелені чоловічки” і починають підтримувати заворушення. В цей час НАТО буде намагатися вирішити, чи це Росія напала, чи якісь терористи”, – пояснив він.
Ще один сценарій, на думку Мусієнка, – спроба російської висадки на Готланд (найбільший шведський острів в Балтійському морі), використавши Балтійськ як базу для цього. Або ж російські кораблі можуть заблокувати вихід Данії до Балтійського моря, щоб перевірити те, як буде діяти НАТО – обстрілюватиме російські кораблі чи спробує примусити їх повернутися в Балтійськ.
Цілком можлива і російська агресія щодо Польщі, вважає експерт. Така агресія завжди розглядається з двох напрямків – Білорусь та Калінінград. “Ну і відповідно цей Сувальський коридор. Це найбільш загрозливий напрямок”, – пояснив він.
Усі ці можливі сценарії мають спільну мету – спровокувати розкол в НАТО, каже експерт. Якщо росіяни і спровокують конфлікт, то такий, який спричинить дискусії та невизначеність всередині Альянсу щодо відповіді на дії Росії.
“Росія зацікавлена, щоб в НАТО були розбіжності. Її не цікавить окупація території НАТО, їй потрібен розкол та розхитування єдності, щоб таким чином спричинити серйозну кризу в НАТО. Путіну зараз потрібно продемонструвати нездатність НАТО вирішувати такі ситуації”, – сказав аналітик в розмові з РБК-Україна.
А заяви на кшталт заяв екс-президента США Дональда Трампа про те, що Штати не допоможуть європейським союзникам по НАТО у разі агресії РФ, лише зайвий раз підкріплюють думку Путіна про розбіжності в Альянсі та додають впевненості у правильності такої стратегії.