У звіті, що недавно опублікований виданням The Times, наголошується на необхідності припинення публічної гри столиць країн НАТО у боротьбі з російською агресією.
Пропозиція президента Франції Еммануеля Макрона щодо можливого надсилання західних військ до України викликала велике здивування та відмову союзників по НАТО. Крім того, критика Макрона щодо Німеччини породила напругу в відносинах між двома країнами та пошкодила солідарність НАТО перед російською агресією.
В статті вказується, що пропозиція Макрона стосовно можливості відправлення військ на підтримку України викликала не лише відмову його союзників у НАТО, але і “жах і негайну відповідь”. Критика Німеччини з боку Макрона також призвела до напруги у відносинах між двома країнами та підірвала єдність НАТО в обличчі російської агресії.
Автори матеріалу зазначають, що різкий зворот Макрона “ще більш руйнівний”, оскільки він стався лише через два роки після того, як він спочатку виступав за примиренський підхід до Москви.
Навіть після початку повномасштабної війни в Україні, політик настоював на продовженні дипломатичних переговорів. Відповідно до статті, це спричинило обурення в Києві та збентеження союзників по НАТО. У свою чергу, президент Франції закликав їх утриматися від “приниження” Росії та запропонував “гарантії” безпеки для країни.
Стаття також зазначає, що нова роль Макрона не сприймалася гаряче внутрішньо, де його розглядали як приклад президента, який намагається слідувати двом суперечливим політикам одночасно. Це також призвело до неприязні до канцлера Німеччини Олафа Шольца. Він був розгніваний через порушення правил безпеки, яке дозволило Росії підслуховувати конфіденційні бесіди між німецькими військовими. Макрон нещодавно критикував Німеччину за її “боягузливу” позицію. В результаті, асистент Шольца поставив під сумнів відданість самої Франції, порівнявши обсяги допомоги, яку вона надала Україні, з тими, які надала Німеччина.
Вказується, що такі публічні конфлікти ставлять під загрозу єдність НАТО та викликають радість у Москві. Заступник голови ради безпеки Росії Дмитро Медведєв недавно висміяв Макрона як “дрібного і трагічного спадкоємця” Наполеона, який прагне помститися французькому імператору за поразку від Росії у 1812 році.
Автори статті вважають, що Шольц також має свою частку в провині у цих конфліктах. Незважаючи на обіцянки про кардинальні зміни у політиці, збільшення витрат на оборону та відмову від російських енергоресурсів, його підтримка України поступово зменшується, що відображає неоднозначність настроїв німецьких виборців.
Загалом, стаття стверджує, що війна починає підривати єдність НАТО, оскільки вартість підтримки України перестає бути лише зовнішньою проблемою та стає предметом внутрішньої політики Європи. Водночас, навіть важлива допомога з боку США залишається на рівні обговорень у Конгресі. Щоб протистояти російській агресії, Захід повинен зупинити гру на публіку та знайти спільний підхід.