Останні удари Росії по гідроелектростанціях та греблях вказують на зміну її стратегії у нападах на енергетичну інфраструктуру України та на ескалацію цих атак.
Аналіз американського Інституту вивчення війни показує, що російські війська розширили перелік цілей для ударів по критично важливій інфраструктурі України, включивши до нього гідроелектростанції.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські війська під час ударів 28-29 березня навмисно обстрілювали Канівську та Дністровську ГЕС у Черкаській та Чернівецькій областях. “Країна-терорист намагається викликати екологічну катастрофу на Херсонщині. Але тепер під загрозою не лише Україна, а й Молдова. Вода не зупиниться перед кордоном, як і російська війна, якщо разом і вчасно не зупинити її в Україні”, – зазначив він.
Аналітики Інституту вивчення війни звертають увагу, що Росія раніше не проводила продовжених ракетних ударів по українських греблях і гідроелектростанціях.
“Нова тактика ураження українських дамб і гідроелектростанцій є великим зламом і ескалацією кампанії ударів Росії проти України”, – йдеться у останньому звіті інституту. США та європейські країни, як і раніше, утримуються від надання Україні військової допомоги та інших ресурсів, що допомогли б Україні в її оборонних діях, через страх перед ескалацією чи помстою Росії.
“Проте рішення західних держав обмежити військову допомогу Україні не запобігло Росії розпочати війну проти неї”, – зауважують аналітики.
Крім того, Україна веде стратегічну оборону, а не наступ, що може серйозно загрожувати російським позиціям на окупованій території України або в Росії.
Росія послідовно демонструє свою готовність збільшити агресію без будь-яких провокацій, додають у Інституті вивчення війни.
Лише тиждень тому відбулася попередня атака на об’єкт водної енергетики.
Під час масованого ракетного обстрілу енергосистеми України 22 березня Росія нанесла удар по Дніпровській гідроелектростанції (ДніпроГЕС) у Запоріжжі, що призупинило її роботу.
Під час атаки на Запоріжжя Росія запустила не менше 20 ракет, вісім з яких потрапили у станцію.
“Укргідроенерго” повідомила, що не має загрози прориву греблі, але удари пошкодили машинний зал та електричне обладнання станції. Відновлення роботи ДніпроГЕС займе певний час, зауважили керівники.
Крім того, удар по гідроелектростанції завдав шкоди екології, оскільки частина нафтопродуктів потрапила у річку Дніпро.
На Дніпрі, найбільшій річці України, розташовано шість великих водосховищ і гідроелектростанцій.
З осені 2022 року, коли Росія розпочала масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України, вона вибирала об’єкти і гідротехнічні споруди.
Під час ракетних обстрілів в різні періоди були зачеплені Дніпровська, Кременчуцька і Дністровська ГЕС. У травні 2023 року російські війська знищили Карлівське водосховище під Донецьком, а у червні того ж року – греблю на річці Мокрі Яли біля Новодарівки на Луганщині. Найбільшу атаку Росія здійснила на Каховську ГЕС у червні минулого року. Підрив греблі спричинив масштабну екологічну і техногенну катастрофу.
Москва звинуватили у підриві Каховської ГЕС Україну.
Згідно з женевськими конвенціями, напади на “об’єкти, які містять небезпечні сили”, такі як греблі, є прямим порушенням міжнародного права. Така інфраструктура є цивільною і не може бути військовою ціллю.