Заголовок матеріалу у The Washington Post відображає гостре відчуття обурення та незадоволення українських чоловіків, які перебувають за кордоном, щодо тиску, що вони відчувають з боку деяких громадян та владних структур з вимогою повернутися додому і приєднатися до боротьби проти російської агресії на сході України.
“Ми всі відчули, що ґрунт вирвали з-під нас. Що Україна більше не хоче нас підтримувати. Це було зроблено в стилі “йди до біса” – “зараз ми тебе спіймаємо, щоб ти почувався погано, покараємо тебе”. Я не боюся померти. Мій найбільший страх – потрапити в полон і зазнати тортур”, – заявив 42-річний киянин Олександр, який нині живе в Австрії.
Прихильники закону про мобілізацію кажуть, що чоловіки, які живуть за кордоном, недостатньо підтримують свою країну в період найбільшої потреби. Українські чиновники наполягають, що закон додасть “справедливості”.
“Вимоги закону про мобілізацію проливають нове світло на поглиблення розриву між чоловіками, які пішли на передову, і тими, хто цього не зробив, між сім’ями, чиї близькі щодня наражаються на ризик, і тими, хто живе в безпеці, в деяких випадках за багато тисяч миль”, – пише WP.
Але деякі чоловіки за кордоном заявили, що розуміють позицію уряду.
“Частково йдеться про відновлення певного балансу. Несправедливо, що чоловікам в Україні зараз доводиться так жити. Є відчуття, що ми, чоловіки, які живуть за межами країни, маємо більше привілеїв і свобод”, – заявив 35-річний Савелій, який проживає в Лондоні.
Але більшість опитаних виступають проти обмежень і задумалися про отримання нового громадянства.
“Росія не знищить Україну поодинці, поки українці їй не допоможуть. Такими діями уряд просто спалив мости для багатьох, чиє життя вміщається у валізі, включно з жінками і дітьми”, – заявив 40-річний Василь, який живе в Німеччині і подав заявку на громадянство ФРН.