-3.5 C
Kyiv
Середа, 27 Листопада, 2024

Міцні відносини між Росією і Китаєм показують: це аж ніяк не шлюб за розрахунком

Президент Росії Володимир Путін здійснює важливу поїздку до Пекіна для зустрічі з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Ця зустріч, яка відзначається як 43-а за рахунок лідерів обох країн, стала предметом широкого обговорення у світовій політичній спільноті.

Про це пише The Economist.

Росія стає дедалі важливішим партнером у боротьбі Китаю проти США. Економічні зв’язки між Москвою і Пекіном міцніють. Крім того, є також ознаки поглиблення військових зв’язків.

Цього місяця Вашингтон двічі посилив санкції щодо китайсько-російської торгівлі. Уряд Сі Цзіньпіна відреагував люто, закликавши Захід “припинити очорняти і стримувати Китай”.

Візит до Китаю стане першою закордонною поїздкою Путіна після його переобрання на березневих виборах, які забезпечили йому п’ятий президентський термін.

Для лідерів Росії та КНР подібні зустрічі стали “проявом презирства до зусиль Заходу зі стримування автократів”, ідеться в статті.

Зараз для західних країн предметом пильної уваги стало питання про те, чи існують межі підтримки Москви Пекіном.

Як нагадує видання, свого часу представник Білого дому назвав російсько-китайські відносини “свого роду шлюбом скоріше за розрахунком, а не за коханням”. Однак нинішня картина суперечить цим зневажливим висловлюванням.

Навіть якщо у Сі є якісь побоювання з приводу негативних для Пекіна наслідків українського конфлікту, він не дозволить їм послабити відносини, вважає видання. Він і Путін, схоже, “дійсно перебувають на дружній нозі”. Вони дарують один одному святкові торти, разом п’ють горілку і називають один одного “дорогий друг”.

Крім того, Сі Цзіньпін – закоренілий реаліст. Він цінує дружбу за безпеку, яку вона забезпечує на кордоні протяжністю 4300 км. А Путін дозволяє Комуністичній партії Китаю почуватися в більшій безпеці, оскільки якби Росією правив ліберальний прозахідний лідер, Сі Цзіньпін “побоювався б зараження”, ідеться в статті.

“Це не шлюб за розрахунком. Для них обох це життєва, довгострокова необхідність”, – пише The Economist.

У ЦЕНТРІ УВАГИ
У ФОКУСІ