Міністр оборони Великої Британії, Грант Шаппс, висловив занепокоєння щодо можливості постачання Китаєм Росії летальної зброї для використання у конфлікті з Україною. Під час оборонної конференції в Лондоні він заявив, що інформацію про такі поставки отримали спецслужби Великої Британії та США.
“Ми маємо свідчення про співпрацю між Росією та Китаєм у галузі військового обладнання, яке може бути використане в Україні”, – сказав Шаппс. “Американська й британська розвідка підтвердять, що летальна допомога надходить із Китаю до Росії, а звідти вже може потрапити в Україну”.
Відзначається, що обсяг торгівлі між Пекіном і Москвою зросла на 65%, що, за словами Шаппса, свідчить про поглиблення відносин між двома країнами.
“Це нові розвіддані, які я можу сьогодні розкрити. Я вважаю, це дуже важливо”, – додав він.
Проте, міністр оборони не уточнив, про яку саме китайську зброю йдеться. Рейтер повідомив про іншу версію висловлювань Шаппса, зазначаючи, що за його словами, летальна військова допомога “вже надходить або буде надходити” із Китаю до Росії.
Раніше з’являлися повідомлення про те, що Китай став основним постачальником товарів для виробництва різних видів зброї, зокрема ракет, у Росії. Держсекретар США Ентоні Блінкен у інтерв’ю BBC під час свого візиту до Пекіна минулого місяця наголосив, що Китай має ключове значення для підтримки російської оборонно-промислової сфери.
Сьогодні голова Держдепартаменту США повідомив, що Росія досягла історичного рекорду з виробництва зброї. За його словами, Москва отримує “величезну кількість” верстатів, мікроелектроніки, оптики, переважно з Китаю.
“70% верстатів і 90% мікроелектроніки надходять із Китаю”, – зазначив Блінкен.
Крім того, британський аналітичний центр RUSI висловив попередження щодо можливого використання китайських супутникових технологій для розвідки на лінії фронту в Україні.
У середині травня президент Володимир Путін здійснив візит до Китаю, де він привіз із собою всіх ключових чиновників російського уряду, що розпочали роботу після його інавгурації на наступний термін.
Це став другим візитом очільника Кремля до Китаю протягом семи місяців і четвертою зустріччю двох лідерів з того часу, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України в лютому 2022 року.
Протягом цього часу Пекін став життєво важливим партнером для Москви, оскільки намагається пом’якшити вплив західних санкцій, введених через воєнну агресію РФ. Президент Китаю Сі Цзіньпін називає Путіна “дорогим другом”, не критикує його за вторгнення в сусідню країну та поділяє його невдоволення гегемонією Заходу.
Основне, що об’єднує керівників Росії та Китаю, – неприязнь до Заходу, але з великими застереженнями. Путін розглядає Захід як абсолютне зло, яке намагається заблокувати його шлях. Тим часом, Сі сприймає США та Європу як рівноправних та багатих партнерів, не бажає їх втрачати і користується зустрічною повагою.
Сі давно стверджує, що всі дії Заходу за вказівкою США спрямовані на стримування Китаю.
Путін також стверджує, що Захід намагається оточити Росію з усіх боків. Саме це він вважає причиною вторгнення в Україну, і перед візитом до Китаю він ще раз пояснив китайській публіці, що конфлікт стався через те, що США не поважають Росію.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії доступ до багатих західних ринків, технологій та кредитів різко зменшився. Саме вони стали каталізатором бурхливого зростання російської економіки протягом першої половини 25-річного правління Путіна.
Тепер Кремль терміново шукає аналогії у Китаї.
Пекін став ключовим постачальником автомобілів, одягу, сировини та багатьох інших товарів в Росію після запровадження західними країнами санкцій проти неї. У 2023 році обсяг товарообігу між Росією та Китаєм встановив історичний рекорд, перевищивши 240 мільярдів доларів – що на 64% більше, ніж у 2021 році (до вторгнення Росії в Україну).
Проте деякі експерти вважають, що рекордне зростання торгівлі між Китаєм і Росією, тільки на перший погляд, виглядає позитивно. Частка РФ у китайському товарообігу є скромною. Натомість для Росії КНР – основне джерело імпорту.
На момент 2023 року Китай став головним торговельним партнером Росії, тоді як Росія стала лише шостим за величиною торговельним партнером Китаю.