Призначення колишнього очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова керівником Офісу президента України викликало активне обговорення як усередині країни, так і серед міжнародних спостерігачів. За словами українських чиновників і експертів, цей крок може вплинути на баланс влади та стиль управління в державі.
Оглядач Politico Джеймі Деттмер зазначає, що прихід Буданова в Офіс президента відбувся у надзвичайно складний для України момент. Він називає відставку попереднього керівника ОП Андрія Єрмака тектонічним політичним зсувом. За його словами, Єрмак сприймав Буданова як потенційного суперника та неодноразово намагався усунути його з посади, однак ексголова розвідки зумів зберегти свої позиції.
На думку Деттмера, перед Будановим стоять серйозні виклики. Україна перебуває на критичному етапі тривалої війни, тоді як Кремль не демонструє готовності до її завершення. Паралельно з цим президент США Дональд Трамп чинить тиск на Київ, вимагаючи поступок, які українська сторона вважає неприйнятними. У такій ситуації Буданову доведеться допомагати Володимиру Зеленському уникати конфліктів із Вашингтоном, а також налагоджувати взаємодію з Верховною Радою. Оглядач припускає, що у разі ухвалення складних або непопулярних рішень щодо можливих мирних домовленостей саме Буданов може відіграти ключову роль у поясненні цих кроків українському суспільству. Його висока довіра серед громадян, на думку журналіста, може стати важливим чинником. Популярність Буданова значною мірою пов’язана з його діяльністю на посаді керівника ГУР. За час його керівництва відбувалися успішні операції на тимчасово окупованих територіях та в Росії, диверсії й атаки безпілотників на військові та енергетичні об’єкти ворога. Також він особисто брав участь у бойових операціях ще з 2014 року, воюючи у складі елітного підрозділу військової розвідки на Донбасі.
Високопоставлений український чиновник на умовах анонімності заявив Politico, що присутність Буданова в Офісі президента може позитивно вплинути на роботу глави держави. За його словами, новий керівник ОП навряд чи зосереджуватиметься на жорсткому контролі над усіма процесами, як це було раніше, і, ймовірно, приділятиме основну увагу питанням національної безпеки. Це може означати зменшення монополізації влади та більше самостійності для міністрів. Експерт із зовнішньої політики Республіканської партії США Даніель Вайдич назвав призначення Буданова вдалим кроком з боку Зеленського. На його думку, це рішення може додати позитивної динаміки процесу ухвалення рішень у Києві. Деттмер також зазначає, що на відміну від Єрмака, Буданов не є зручною мішенню для критиків України в американській політиці, адже не має репутації, пов’язаної з корупцією чи закулісними інтригами. Водночас у Верховній Раді призначення Буданова викликало подив. Деякі народні депутати вважають, що він мав власні політичні амбіції й з погляду кар’єри йому було безпечніше залишатися на чолі розвідки. Окремі парламентарі припускають, що Буданов міг отримати певні політичні гарантії на майбутнє, тоді як інші розцінюють його рішення як прояв патріотизму, а не прагнення до політичних дивідендів. Український аналітик Адріан Каратницький зазначив, що це призначення відбувається на тлі зростання незалежності парламенту та поступового зменшення політичного впливу президента Зеленського.
Офіційно про призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента Володимир Зеленський повідомив 2 січня. Того ж дня Буданов підтвердив своє рішення, назвавши його честю та великою відповідальністю. Також було оголошено, що новим очільником Головного управління розвідки став Олег Іващенко, який раніше керував Службою зовнішньої розвідки України.