В Україні спостерігається стрімке витіснення українського сиру імпортною продукцією. Основна причина — суттєва різниця в ціні: імпортний сир, здебільшого з країн ЄС, дешевший від вітчизняного на 30–40 %. Наприклад, середня ціна кілограма української Гауди становить близько 587 грн, тоді як імпортна — 398 грн.
Дослідження супермаркетів АТБ та «Сільпо» показує: навіть бюджетні українські сири вартістю 299–413 грн/кг часто програють у ціні польським аналогам. Найбільша різниця зафіксована у категорії напівтвердих сирів Маасдам — вона сягає майже 270 грн на кілограмі. За словами аналітика УКАБ Максима Гопки, така ситуація зумовлена кількома чинниками: державними дотаціями виробникам у ЄС, нижчими виробничими витратами та більшими масштабами виробництва. Українські виробники, які не мають таких преференцій, змушені працювати в умовах жорсткої конкуренції.
Ціна сиру безпосередньо залежить від вартості молочної сировини. Наразі її середня закупівельна ціна тримається на рівні 19–19,4 грн/кг (із ПДВ) — це на 16 % більше, ніж минулого року. Зростання вартості пов’язане з високим попитом та складними умовами виробництва — спекотним літом, падінням надоїв і зростанням цін на енергоресурси. У 2022–2023 роках ціна молока в Україні була нижчою, ніж у ЄС. Це сприяло активному розвитку внутрішнього ринку та експорту. Проте з другої половини 2024 року ситуація змінилася — сировина подорожчала, а українські виробники переорієнтувалися на зовнішні ринки, зокрема Молдову та Казахстан. Частка експорту до країн ЄС залишилася низькою — лише 22 %. Однією з основних переваг європейських виробників є фінансова підтримка з боку держав. Завдяки дотаціям країни ЄС — Польща, Німеччина, Нідерланди, Франція, Італія, Латвія — можуть знижувати собівартість продукції та виходити на український ринок з конкурентними цінами. Це ставить українських виробників у невигідне становище.
Попри зростання обсягів імпорту, ціни на сир в Україні не знижуються. Причина — подорожчання виробничих процесів, транспорту, електроенергії. Водночас зниження ціни без підтримки держави означатиме скорочення прибутку для фермерів і виробників. Максим Гопка зазначає, що без створення механізмів підтримки (подібних до європейських) український продукт може втратити свої позиції на внутрішньому ринку остаточно. Очікується, що восени ціни на сири продовжать зростати. Основні фактори — вартість сировини та енергоносіїв. За оптимістичним прогнозом Олега Пендзина, керівника Економічного дискусійного клубу, ситуація може стабілізуватися влітку, адже худоба перейшла на відкритий випас, що знижує витрати на утримання.
Проте без державного втручання та фінансової підтримки українське сирне виробництво може надалі втрачати ринок, поступаючись дешевому імпорту.