Світові ціни на нафту почали знову знижуватись після короткочасного зростання. Ринок стримано реагує на геополітичні сигнали — зокрема, побоювання повернення митної політики Дональда Трампа та очікуване збільшення видобутку сировини країнами ОПЕК+.
Станом на ранок 3 липня, ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 53 центи — до 68,58 долара за барель. Американська WTI також втратила 51 цент, торгуючись по 66,94 долара за барель, повідомляє агентство Reuters.
Ключові фактори зниження — ризик поновлення протекціоністських мит з боку США та підвищення нафтовидобутку. 90-денне тимчасове призупинення американських мит на імпорт закінчується вже 9 липня, а нових торговельних угод із ЄС, Японією чи іншими гравцями досі не досягнуто.
Крім того, ОПЕК+ може вже 6 липня схвалити збільшення квот на видобуток нафти ще на 411 тисяч барелів на добу. Це значно посилює тиск на ціни.
Падінню вартості «чорного золота» сприяє також статистика зі США. Як повідомило Управління енергетичної інформації США (EIA), запаси сирої нафти зросли на 3,8 млн барелів за тиждень і досягли позначки 419 млн барелів. Це відбулося на фоні зниження попиту в розпал автомобільного сезону, що є нетиповим явищем для літа.
Напередодні ринок демонстрував зростання цін через інцидент з Іраном. Тегеран припинив співпрацю з ООН у частині ядерної інспекції, ускладнивши доступ МАГАТЕ до об’єктів. Це викликало побоювання щодо можливої нової ескалації на Близькому Сході.
Проте наразі фінансові інвестори повертаються до факторів пропозиції та попиту, а не геополітики, що й формує негативну динаміку на нафтовому ринку.