Курс долара в Україні може зрости до 47 гривень у 2026 році. Такий прогноз озвучив економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ, аналізуючи структурні дисбаланси в економіці та залежність країни від зовнішнього фінансування.
Станом на середину лютого офіційний курс гривні наблизився до 43 грн за долар. Хоча платіжний баланс демонструє профіцит у 12,8 млрд доларів, а міжнародні резерви досягли історичного максимуму в 57,7 млрд доларів, ці показники, за словами експерта, не відображають реальної глибини проблем.
Українська економіка переживає масштабну деіндустріалізацію. Частка сервісного сектору перевищила 70% ВВП, сировинного — 15%, а промисловість скоротилася до 15% проти довоєнних 20–25%. При цьому навіть оборонно-промисловий комплекс дедалі більше залежить від імпортних компонентів, що зменшує внутрішню додану вартість виробництва. Удари по портах обмежили експорт, тоді як імпорт споживчих товарів та обладнання зростає. У результаті торговельний дефіцит за підсумками року сягнув 51 млрд доларів — це близько 25% ВВП, що є критичним рівнем.
Сальдо рахунку поточних операцій впало з плюс 7,3 млрд до мінус 31,9 млрд доларів. Дефіцит торгівлі товарами зріс утричі — майже до мінус 45 млрд доларів. Грошові перекази трудових мігрантів скоротилися на 16% — до 8 млрд доларів. Чистий приплив інвестицій становив трохи більше 2 млрд доларів, причому половина — це реінвестований прибуток, який компанії не можуть вивести з країни. Фактично головним джерелом покриття дефіциту залишається міжнародна фінансова допомога обсягом близько 45 млрд доларів. Національний банк України спирається на рекордні валютні резерви, що дозволяє утримувати курс у діапазоні 42–43 грн за долар. Водночас у бюджетних розрахунках закладено середній курс 45,7 грн за долар, що передбачає девальвацію до 46–47 грн наприкінці року. Економіст наголошує, що Нацбанк зберігає можливість дискретної девальвації для виконання дохідної частини бюджету, зокрема митних надходжень.
Суттєвим чинником тиску залишається попит населення на готівкову валюту. За останній рік від’ємне сальдо валютних операцій громадян перевищило 6 млрд доларів і може зрости до 7–8 млрд у 2026 році. Окремий виклик — енергетичний сектор. Зниження запасів газу до мінімального буферного рівня вимагатиме додаткового імпорту на 3–5 млрд кубометрів, що може коштувати до 2 млрд доларів. Зовнішнє фінансування також залишається фактором невизначеності. ЄС погодив багаторічний пакет підтримки на 90 млрд євро, а Міжнародний валютний фонд оголосив програму на 8 млрд доларів. Однак умови фонду передбачають жорсткі структурні зміни, а погодження програм може впливати на строки надходження коштів. За базового сценарію курс перебуватиме в межах 42–47 грн за долар. Прискорення зовнішньої допомоги може втримати гривню ближче до 45, затримки — посилити девальваційний тиск до 47 грн. Водночас ключовим фактором залишається перебіг війни. Її завершення або суттєва ескалація здатні кардинально змінити макрофінансовий сценарій.
На думку експерта, нинішня стабільність гривні тримається передусім на зовнішніх кредитах, а не на внутрішній економічній стійкості. Валютні резерви дають можливість маневру, але не усувають фундаментальних дисбалансів — деіндустріалізацію, імпортозалежність і критичний торговельний дефіцит.