Столиця України наближається до найскладнішого опалювального сезону в умовах критичної вразливості комунальної системи, яка виявилася недостатньо підготовленою до зими ще до серії масованих російських обстрілів. Комбіновані удари ракетами та ударними безпілотниками по генераційних потужностях лише загострили накопичені проблеми, створивши безпосередню загрозу стабільному тепло-, водо- та електропостачанню для мільйонів мешканців. Про це в ефірі програми «Київський час» на каналі Новини.LIVE заявив енергетичний експерт, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Станіслав Ігнатьєв.
Аналізуючи стан міського господарства, експерт наголосив, що панічні настрої є недоречними, проте замовчувати реальний стан справ небезпечно. За його словами, регулярні атаки агресора часто використовують як зручне пояснення для перекриття внутрішніх прорахунків і дефіциту підготовчих робіт, хоча питання захисту та стійкості столичної інфраструктури неодноразово розглядалося на засіданнях Ради національної безпеки і оборони та в Кабінеті міністрів. «Київ був не готовий у принципі. Київ як не був готовий до цієї зими, так і залишається не готовим до цієї зими», — підкреслив Ігнатьєв, додавши, що містяни фактично опинилися заручниками хронічної нестабільності базових комунальних послуг.
Найбільш відчутного удару зазнала енергетична генерація столичного регіону. Повне виведення з ладу Трипільської ТЕС позбавило систему джерела, яке покривало близько 25% електроспоживання Києва. Ситуація ускладнюється систематичними ударами по внутрішньоміських теплоелектроцентралях — ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Зокрема, ТЕЦ-4 неодноразово визнавали критично зруйнованою та непридатною до повноцінного відновлення, проте ворог продовжував цілеспрямовано бити по її залишках. За оцінками фахівця, сукупні пошкодження трьох столичних ТЕЦ ставлять під прямий ризик теплопостачання 1100 багатоповерхових житлових будинків, де мешкає щонайменше 318 тисяч киян. Загалом загроза перебоїв або суттєвого зниження температурного режиму в батареях наразі нависла над майже двома третинами території міста.
Заяви експертного середовища пролунали на тлі трагічних наслідків чергової нічної атаки 14 жовтня, коли російські війська завдали скоординованого удару по всіх трьох київських ТЕЦ, а також по енергооб’єктах Харкова та інфраструктурі Київської області. У столиці жертвами терористичного обстрілу стали п’ятеро людей, ще 36 цивільних дістали поранення, з них 25 осіб постраждали внаслідок влучання у житлову багатоповерхівку в Деснянському районі. За офіційними даними мера Києва Віталія Кличка, лише від початку 2026 року російська армія здійснила майже 50 ракетно-дронових атак на енергетичний сектор столиці, що створило системні ризики для функціонування насосних станцій водоканалу, міського електротранспорту та лікарень. Синхронізація зовнішніх ударів агресора з внутрішньою технічною непідготовленістю мереж робить прийдешню зиму головним випробуванням на витривалість для київської агломерації.