Нічна військова операція США проти Венесуели, яка призвела до захоплення президента Ніколаса Мадуро та його дружини, а також до численних жертв, стала серйозним ударом по міжнародному праву та глобальним нормам. Ці події викликали занепокоєння серед експертів, адже вони свідчать про подальший перехід від дипломатії до військових дій у зовнішній політиці США.
Як зазначає міжнародний кореспондент The Guardian Джуліан Боргер, операція “Опівнічний молот”, що мала на меті захоплення Ніколаса Мадуро, є результатом багатьох попередніх дій США, таких як авіаудари по суднах в Центральній Америці, вбивства екіпажів на підставі непідтверджених звинувачень у наркоторгівлі та захоплення венесуельських нафтових танкерів. Водночас, деталі військової операції залишаються неповними, і поки що неясно, скільки людей могли загинути внаслідок цих атак.
До вступу Дональда Трампа на посаду президент США уникав нових закордонних воєн, часто критикуючи попередників за втягування Америки в конфлікти. Трамп заявляв, що поклав кінець восьми війнам і навіть прагнув отримати Нобелівську премію миру. Однак, за словами Боргера, ці обмеження більше не працюють, і Трамп відкрито використовує військову силу як основний інструмент у зовнішній політиці. Попри звинувачення Мадуро в корупції та наркоторгівлі, більшість експертів вважають ці звинувачення недостатніми для виправдання військової операції США, тим більше, що це порушує як міжнародне, так і американське право. Подібні дії, на думку Боргера, свідчать про повне презирство Трампа до міжнародного порядку, де дії країни мають бути обмежені правилами та угодами, підписаними на міжнародному рівні. Як пише журналіст The Guardian, Трамп сприймає світ очима імперіаліста XIX століття, але зі зброєю XXI століття. Трамп чітко дав зрозуміти, що “американська армада” залишатиметься в регіоні Венесуели в стані бойової готовності до того часу, поки вимоги США не будуть повністю виконані. Однією з таких вимог є контроль над венесуельською нафтовою промисловістю, що вже викликає глобальне занепокоєння. Події у Венесуелі вже мають глобальні наслідки. Зокрема, Трамп відкрито демонструє своє прагнення впливати на внутрішні справи суверенних держав, що призводить до тривоги серед союзників США. Як зазначає Боргер, навіть Данія вперше назвала США загрозою для безпеки, що є рідкісним і шокуючим кроком для держави, яка раніше була надійним партнером по НАТО. Відтак, світ рухається від системи міжнародних правил до моделі “конкуруючих сфер впливу”, де вирішальним фактором стає військова сила. Цей процес, на думку деяких американських аналітиків, можна порівняти з “путінізацією зовнішньої політики США”. Росія та Китай, зокрема, можуть зробити власні висновки з таких дій Трампа.
Військова операція США у Венесуелі вже викликала серйозну міжнародну критику. Однак Трамп продовжує демонструвати свою рішучість і готовність використовувати силу для досягнення своїх цілей, що ставить під загрозу міжнародний порядок, заснований на правилах. Цей інцидент може стати лише початком нової ери, де військова потужність замінює дипломатичні зусилля у вирішенні міжнародних конфліктів.