Гренландія опинилася у центрі політичної турбулентності, адже кількість прихильників незалежності та тіснішої співпраці зі США коливається, а ситуація стає все більш непередбачуваною. Риторика колишнього президента США Дональда Трампа лише загострила дискусію щодо майбутнього статусу острова.
Нинішній уряд Гренландії на чолі з Муте Егеде, який виступає за незалежність, може втратити підтримку. Водночас опозиція бачить у висловлюваннях Трампа шанс для перегляду угоди з Данією щодо автономії. Політична напруга посилюється напередодні виборів у місцевий парламент, які можуть стати доленосними для острова. Експерт Гемніц Ларсен зазначає, що мешканці острова налаштовані рішуче і готові до радикальних дій. Серед причин – оприлюднені дані про нібито багатовікове використання ресурсів острова Данією, зокрема, видобуток кріоліту на суму 400 млрд данських крон (понад 2,3 трлн грн). Ще більше обурення викликав скандал щодо примусового встановлення внутрішньоматкових спіралей 4,5 тисячам жінок у 1966–1970 роках без їхньої згоди, що уряд Гренландії називає “свідомим геноцидом”. За словами керівника центру зовнішньої політики Університету Гренландії Расмуса Леандера Нільсена, можливий референдум про незалежність відбудеться не раніше наступного виборчого циклу. Однак навіть якщо більшість гренландців проголосують “за”, реальна незалежність може розтягнутися на десятиліття. США, зі свого боку, активно цікавляться економічним потенціалом острова. Дрю Горн, виконавчий директор GreenMet, заявив, що американські інвестори готові негайно вкласти “десятки мільярдів доларів” у розвиток Гренландії. Водночас Том Денс, ексрадник Трампа з питань Арктики, вважає, що видобуток корисних копалин – це довгостроковий процес, але зараз Гренландія переживає “захопливий час змін”.
Гренландія знаходиться на історичному роздоріжжі: зміцнення автономії в складі Данії, незалежність чи посилена співпраця зі США? Наступні вибори та дискусії визначать подальший курс острова, який, здається, вже ніколи не буде таким, як раніше.