Китай офіційно оголосив амбітний план — протягом п’яти років вийти вперед у галузі мікросхем і квантових технологій, зокрема — у сфері метрології. За словами китайських чиновників, ідеться про ліквідацію “вимірювальних прогалин” у високоточних сферах, де нині країна відстає.
Китай прагне досягти проривів у вимірювальних технологіях, які є критично важливими для штучного інтелекту, мікросхем, квантових датчиків, адитивного виробництва і робототехніки. Влада планує створити нову систему метрології на основі квантових технологій, орієнтуючись на такі пристрої, як: квантові гіроскопи для автономної навігації; частотні гребені, вбудовані в мікросхеми, що використовуються для надточного вимірювання світлових частот; наномасштабні інтегральні схеми для сенсорної метрології.
Ця ініціатива Китаю з’явилася менше ніж за рік після запуску аналогічної програми в США — CHIPS for America, спрямованої на розвиток американської метрологічної інфраструктури. Ці програми — частина ширшого технологічного суперництва між двома країнами, особливо в галузях мікросхем і рідкоземельних металів. США жорстко контролюють експорт передових чіпів до Китаю, з міркувань нацбезпеки, а КНР у відповідь використовує свою монополію на рідкоземельні метали як геополітичний інструмент. Ці 17 хімічних елементів — ключові для оборони, енергетики, медицини та мікроелектроніки. Їх застосовують у виробництві лазерів, радарів, процесорів, лінз, акумуляторів тощо. Найбільші запаси — у Китаї, Індії, Бразилії, Росії. В Україні — невеликі, але перспективні родовища є у Вінницькій та Житомирській областях. За оцінками експертів, США сильно залежать від імпорту цих матеріалів із Китаю, що робить тему ще більш стратегічною.
Поки США ставлять на просунуту електроніку та фундаментальні дослідження, Китай робить ставку на системний підхід і впровадження точних вимірювань у кожному технологічному етапі. КНР прагне не просто копіювати, а створити нову парадигму метрології на базі квантових і нейронних технологій.