Український АТ “Комерційний індустріальний банк” (ComInBank), кінцевим бенефіціаром якого є кримський бізнесмен з російським паспортом Євген Казьмін, зайняв місце IBOX Банку на ринку обслуговування тіньових азартних ігор.
Про те, яку роль Комінбанк виконує у схемі з легалізації коштів грального бізнесу, у розслідуванні 360UA.NEWS
Крім обслуговування транзакцій міскодових угод підпільних інтернет-казино, діяльність ComInBank може включати ще одну схему – заведення в Україну коштів для фінансування “спецпроектів РФ”, через “виграші в онлайн-казино”. Варто відзначити, що такі схеми практично неможливо відслідкувати, на відміну від операцій з криптовалютами, які досить часто блокуються у разі підозри в фінансуванні тероризму чи зв’язків з РФ.
Враховуючи російський бекграунд кінцевого бенефіціара Комінбанку Євгена Казьміна та регулярні штрафи Нацбанку за порушення правил фінансового моніторингу в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму ймовірність участі банківської установи такого роду оборутках досить велика.
Як повідомляє наше джерело в Службі безпеки України на умовах анонімності, фінансування підривної діяльності агентів РФ на території нашої держави відбувається декількома способами. Перший, коли невеликі суми переводять виконавцю безпосередньо на його банківську карту, використовується для роботи з “малоцінними” агентами, наприклад тими, що передають координати об’єктів критичної інфраструктури. Такі платежі в комплексі з контактом по месенджеру легко відслідкувати, за допомогою певних алгоритмів. Другий – оплата за допомогою криптовалют, використовується ФСБ для агентів рівнем вище, яких буде важче “замінити” у випадку розкриття. До цієї категорії можна умовно віднести політтехнологів та медійників, які погодились на співпрацю з ворогом. Але операції з криптовалютами “умовно конфіденційні” і також відслідковуються, хоча зробити це значно важче.
Але у випадку необхідності фінансування проведення спецоперацій ГРУ РФ, або масштабних спецоперацій по дестабілізації обстановки (наприклад мітинги, акції непокори, корумпування ТОПових чиновників і т.д.) використовуються інші методи, відслідкувати які практично неможливо. До таких методів можна віднести залучення банківських установ України для переведення значних сум, в тому числі через тіньовий ринок азартних ігор з використанням схеми міскодингу. Такого роду операції може виявити тільки Нацбанк використовуючи інструменти фінансового моніторингу.
Так у вересні Національний банк оштрафував “Комінбанк” на максимально можливу суму штрафу – 135,15 млн грн. Санкції були накладені за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму. Згідно з офіційним повідомленням Нацбанку, серед порушень, зокрема, незабезпечення функціонування належної системи управління ризиками, незастосування у своїй діяльності ризик-орієнтованого підходу та неприйняття належних заходів з метою мінімізації ризиків. Крім того, регулятор звинуватив ComInBank у наданні недостовірної інформації на запити щодо виконання банком вимог законодавства у сфері фінмоніторингу та інформації про валютні операції з помилками, а також неналежною верифікацією платника.
Варто відзначити, що регулятор раніше попереджав Комінбанк про порушення, наклавши штраф у розмірі 10,45 млн грн за порушення правил фінмоніторингу та наказав виявлені порушення виправити. Але, схоже, власникам банку вигідніше платити штрафи, аніж працювати у правовому полі. Тут варто згадати, що «Комінбанк» раніше засвітився у масштабному розслідуванні Бюро економічної безпеки та СБУ наприкінці минулого року.
«Відбувається документування протиправної діяльності посадових осіб суб’єктів господарювання, які з метою ухилення від сплати податків створили ряд веб-сайтів двійників, на яких провадиться незаконна господарська діяльність у вигляді онлайн-бізнесу, без сплати податку на прибуток, ПДФО та військового збору. За наявною інформацією, орієнтовний щомісячний обсяг тіньових операцій може сягати 12 млрд грн. Це, у свою чергу, може становити 2 млрд грн не сплачених податків», – йшлося в офіційній заяві БЕБ.
Слідство встановило, що з метою прикриття протиправної діяльності, за попередньою змовою з посадовими особами банківських установ України та фінансових компаній як резидентів, так і нерезидентів, згадана група осіб використала реквізити 80 суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності.
З метою забезпечення проведення незаконних фінансових операцій, їх міскондингу та уникнення первинного фінансового моніторингу фактичні власники зазначених компаній вступили в злочинну змову з посадовими особами банків.
Міскодинг – маніпуляція з кодуванням, коли замість чотиризначного коду платежу 7995, що відноситься до азартних ігор, вказувався будь-який інший. Таким чином, ставки на спорт або платежі в онлайн-казино у банках проходили як плата за відеоігри, купівля квітів тощо. Або ж, з іншого боку, банк, отримавши гроші від грального бізнесу на виплату виграшу гравцю, відправляє його під кодом також зовсім іншої галузі, або навіть проводячи його як звичайний переказ із картки на картку.
За даними низки ЗМІ, у «Комінбанку» транзакції за кодом 7994 – купівля відеоігор – за останні півтора-два роки становили 90% загального обсягу, що на думку експертів складає понад 120 млрд. грн.
Згаданий вище iBox банк, який разом із «Комінбанком» обслуговував тіньові схеми ділків грального бізнесу, за даними слідства, щорічно заробляв на азартному схематозі понад 2,5 млрд грн. Логічно, що бенефіціар «Комінбанку» готовий заплатити і 135 мільйонів штрафів, і все одно залишиться у величезному плюсі. Тож покласти край махінаціям можливо лише лише відкликавши ліцензію фінансової установи, з подальшим кримінальним переслідуванням його власника.
А з власником “Комерційного індустріального банку” все дуже цікаво.
З кінця 2016 року «Комінбанк» контролює британський підданий Стефан Пол Пінтер (станом на 8 березня 2023 року у нього було 94,86% акцій банку, ще 5,14% належать голові правління фінустанови Тетяні Путінцевій). Згідно з офіційною легендою, британський інвестор придбав ComInBank за $5 млн у крупного кримського торговця металобрухтом Євгена Казьміна у 2016 році.
Як писало видання Neweurope, Стефан Пол Пінтер є партнером-засновником, генеральним директором та головним інвестиційним директором GML International Limited, компанії, заснованої в 1983 році для надання корпоративних та державних консультацій, збору та реструктуризації боргів, конвертації боргів та великих інвестицій у ринки, що розвиваються. Пізніше фірма розширила свою діяльність, включивши до неї створення та структурування нових джерел фінансування для банків, компаній та урядів країн, що розвиваються, на міжнародних ринках синдикованих кредитів, облігацій та торговельного фінансування.
У 1996 році GML запустила свій перший інвестиційний фонд, за яким пішла серія фондів для кредитування ринків, що розвиваються, має представництва у Києві, Москві, Генуї, Тбілісі, Стамбулі, Алмати, Бухаресті та Белграді. У 2007 році консалтинговий та управлінський напрями були виділені в окрему структуру GML Capital LLP. GML International Limited виступає керуючим членом GML Capital LLP. Кінцевим бенефіціаром обох компаній у британському реєстрі вказано Стефана Пола Пінтера.
Власне, GML International Limited і GML Capital LLP, що входить до її структури, є джерелами доходу Стефана Пінтера. І якщо вникнути у фінзвітність цих компаній (можна ознайомитись тут і тут), то виникне підозра, що ці «підприємства» навряд чи могли згенерувати для свого бенефіціара капітал для купівлі «Комінбанку» у 2016 році. Адже їхній річний чистий прибуток вимірювався зовсім не в мільйонах, а в сотнях тисяч фунтів стерлінгів. Тобто наважимося обережно припустити, що в цій історії Стефан Пол Пінтер виступає «фунтом».
Хто тоді купив «Комінбанк» у Євгена Казьміна? Аналіз фактів вказує, що покупецем є сам Євген Казьмін.
Нагадаємо, що ComInBank довгий час належав голові концерну ЄДАПС Юрію Сидоренку. У 2015 році кримський бізнесмен Євген Казьмін домовився з Сидоренком про купівлю банку за 4,2 млн доларів. З цього моменту ComInBank погруз у скандалах та кримінальних справах. Колишній глава служби безпеки ComInBank Анатолій Мазур розповів про подробиці купівлі фінустанови Казьміним.
За його словами, легальних коштів бізнесмен не мав, тому йому довелося обманювати Нацбанк при купівлі. Юрист, найнятий Казьміним для оформлення купівлі банку, у пакеті документів для НБУ подав сфальсифіковану декларацію, згідно з якою джерелом коштів на купівлю банку є продаж монет мертвій особі, куплених у мертвої особи, а операцію оформлював покійний нотаріус. НБУ у цю історію не повірив і не дозволив Казьміну оформити банк на себе. У результаті номінальними акціонерами ComInBank стали юридичні особи, які заснували співробітники компаній кримського бізнесмена. У березні 2016 року Казьмін став головою наглядової ради банку, а Нацбанк незабаром визнав його кінцевим бенефіціаром фінустанови.
28 квітня 2016 року Казьмін був затриманий співробітниками СБУ за підозрою у фінансуванні сепаратизму у Криму. Іншими словами, СБУ з’ясувала, що бізнесмен після анексії продовжив вести бізнес на окупованому півострові, сплачуючи налоги до бюджету РФ. Казьмін вирушив до СІЗО.
Євген Казьмін ще на початку 2000-х зайнявся в Севастополі збором та утилізацією металобрухту, пізніше до цього додався будівельний бізнес. Потім бізнес розширився на материкову частина України, з’явилася група компаній КВВ Груп. Сам Казьмін став депутатом Севастопольської міськради від Партії регіонів, а 2012 року навіть опинився у списку партії Януковича на виборах до Верховної Ради, втім до парламенту не потрапив.
Коли Росія окупувала Крим, Казьмін поїхав на материкову частину України і заявив, що не веде бізнес на півострові і не має відношення до власності, стратегічного та оперативного управління будівельними майданчиками на півострові.
Досить швидко з’ясувалося, що це неправда, а родина Казьміних перереєструвала активи в РФ і продовжує працювати у Криму. Видання «Крим.Реалії» з’ясувало, що бізнес родини Казьміних, що залишився в Криму, великий. ТОВ «Карбон», яке раніше належало Євгену Казьміну, багато років активно будувало нерухомість у Севастополі та інших регіонах півострова.
У листопаді 2014 року підприємство перереєстрували за російським законодавством. Тоді із засновників та керівників зникло ім’я Євгена Казьміна. На даний момент фірмою володіє його брат Владислав Казьмін.
У державному Реєстрі підприємств та організацій Росії є й інші підприємства, що належать членам родини Казьміна. Вони досі одержують великі підряди з держбюджету РФ. При чому журналісти з’ясували, що ці фірми через ланцюжок офшорів допомагали Казьміну будувати житло в Україні.
Крім того, колишній глава служби безпеки холдингу Казьміна Анатолій Мазур стверджує, що навіть після анексії Криму бізнесмен незаконно вивозив звідти брухт до Туреччини.
СБУ звинуватила Євгена Казьміна в тому, що під його безпосереднім керівництвом у Криму будувалося житло, частина якого була призначена для безкоштовного надання співробітникам ФСБ та Міністерства внутрішніх справ країни-агресора. Йдеться про так зване «Містечко Миру», яке компанія «Карбон-буд», що належить Казьміну, зводила на околицях Сімферополя.
Варто відзначити, що під час обшуків у Казьміна знайшли російський паспорт. А також слідство отримало докази отримання бізнесменом російського громадянства. Крім іншого, під час обшуку слідством було виявлено наручний годинник із зображенням герба Росії та написом «Москва-Кремль», очевидно подарований підсудному за особливі заслуги перед «новою» вітчизною.
Однак, незважаючи на документальні докази, що фігурували у справі, через п’ять місяців прокурор, який вів кримінальне провадження, подав клопотання про звільнення Казьміна від кримінальної відповідальності. Підставою для цього нібито став той факт, що підозрюваний добровільно повідомив слідство про свою фінансову діяльність, яка згодом стала предметом розгляду, ще до того, як йому інкримінували відповідну статтю.
Коли власник «КВВ груп» опинився на волі, то з’ясував, що втратив частину бізнесу. Її рейдерським шляхом забрали колишні бізнес-партнери. Сам Казьмін раніше діяв аналогічно, коли рейдерив київський завод АТЕК.
Незважаючи на часткову втрату бізнесу, банк Євген Казьмін зберіг. Ще влітку 2016 року, перебуваючи у СІЗО, він нібито продав банк «іноземному інвестору». За фактом, це було переоформлення фінустанови на підставну особу – британського інвестбанкіра Стефана Пола Пінтера – з метою зберегти актив.
Незважаючи на те, що юридична адреса банку – Бульварно-Кудрявська, 6, реальне місце розташування офісу – Предславинська, 28. Саме за цією адресою знаходиться офіс «КВВ Груп» Казьміна.
Наше джерело у банку стверджує, що на Предславинській Казьмін особисто бере участь у нарадах правління та по суті здійснює управління фінустановою.
Службою безпеки банку керував Андрій Рязький, за сумісництвом голова СБ «КВВ Груп». Рязький до вересня 2016 року був головою РБ фірми «Карбон» Казьміна, яка досі перебуває у власності сім’ї бізнесмена та сплачує податки до бюджету РФ.
У структурі банку досі працює багато співробітників «КВВ Груп». А юрист Євген Порада, який у 2015 році сфальсифікував документи для купівлі Казьминим банку, наразі є заступником голови наглядової ради ComInBank.
На фотографіях Казьмін стоїть поряд із головою правління банку Тетяною Путінцевою. Це фото зроблено після 2019 року, коли Путінцева очолила банк.
Як бачимо, є вагомі підстави вважати, що «Комінбанком» досі контролює Євген Казьмін, громадянин країни-агресора, тож просимо це журналістське розслідування вважати офіційним запитом до СБУ, з метою перевірки викладених в статті фактів.