Ведучі європейські лідери координували свої дії, щоб змусити прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана погодитися на виділення грошей Києву. Деякі з них жартували, що вишлють Орбану свої рахунки за додаткові ночі, які їм довелося провести в Брюсселі. Інші менш жартівливо повідомляли, що прем’єру Угорщини загрожує відсторонення від участі в процедурах ЄС. Треті вислуховували його за пізньою випивкою, коли Орбан скаржився, що європейська бюрократія налаштована проти нього через ідеологічну ворожнечу.
Вранці четверга, всього за годину до початку екстреного засідання саміту Європейського союзу, цей ретельно скоординований, закулісний тиск змусив Віктора Орбана здатися. Після кількох тижнів протистояння він, єдиний із 27 лідерів, нарешті погодився на створення фонду для України в розмірі 50 мільярдів євро. Щоб домогтися цього, найважливіші європейські лідери взяли на себе різні ролі.
Президент Європейської ради Шарль Мішель зіграв роль “поганого поліцейського”. У понеділок він зателефонував Орбану і повідомив, що його вимогу про надання права щорічного вето на фонд для України ні за що не буде задоволено. Мішель сказав Орбану, що деякі члени ЄС розглядають можливість запуску процедури, яка повністю позбавить прем’єра Угорщини права голосу. Це могло стати безпрецедентним застосуванням правил ЄС.
Потім, у середу ввечері, Віктор Орбан зустрівся з прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні, своїм ідеологічним другом з ультраправих, у представницьких апартаментах величного п’ятизіркового готелю Amigo – основного місця зустрічі високопоставлених гостей, розташованого в самому центрі Брюсселя.
Сидячи у зелених оксамитових кріслах за пляшкою шампанського, Джорджа Мелоні сказала Орбану, що він отримає більше вигоди від Євросоюзу, якщо підіграватиме йому. Вона припустила, що перегляд фонду України у 2025 році якоюсь мірою задовольнить його потребу в ретельному контролі за витрачанням коштів.