Недавня атака безпілотників України на один з найбільших нафтопереробних заводів у Омську стала важливим етапом у зміні географії бойових дій. Раніше українські удари обмежувалися європейською частиною Росії на відстані до 1600 кілометрів, але тепер Омськ, що знаходиться за 2400 кілометрів від лінії фронту, став мішенню. За даними західних аналітиків, новітні українські дрони здатні досягати цілей на відстані до 3400 кілометрів, що ставить під загрозу стратегічні об'єкти навіть у Владивостокі.
Експерти підкреслюють, що після цієї операції Росія втратила не лише оперативну, а й стратегічну глибину оборони. Кремль вважав, що Сибір є недосяжним для ЗСУ, внаслідок чого система протиповітряної оборони в цьому регіоні практично відсутня. Тепер перед Москвою постає вибір: залишити фронт без захисту або ж перекидати дефіцитні засоби ППО для охорони критично важливих військових та енергетичних об'єктів у глибині території. Це, в свою чергу, може призвести до збільшення вразливості перед українськими ударами.
Для російської економіки, що сильно залежить від доходів від нафтогазового сектору, така ситуація є катастрофічною. Регулярні атаки на нафтопереробні заводи вже призвели до зменшення виробництва бензину в Росії щонайменше на 25%, що викликало дефіцит пального на внутрішньому ринку та змусило Москву вводити заборону на експорт дизельного пального. Подальші удари по нафтовій інфраструктурі Західного Сибіру та арктичним терміналам зрідженого газу на Ямалі можуть серйозно ускладнити логістику цивільних товарів, поставити під загрозу проведення посівних кампаній і залишити окупаційну армію без пального, що відповідно до планів союзників повинно змусити Кремль переглянути свою військову агресію.