Нове дослідження вчених виявило несподівані здібності новонароджених: з’ясувалося, що немовлята вже з перших днів життя здатні передбачати ритмічні закономірності в музиці, хоча мелодію як таку ще не сприймають. Це свідчить про вроджену здатність людського мозку до прогнозування звукових патернів.
Дослідження провели італійські науковці з Інституту технологій у Римі під керівництвом докторки Роберти Б’янко. У експерименті взяли участь 49 новонароджених, мозкову активність яких під час сну фіксували за допомогою електроенцефалографії (EEG). Малюкам через навушники відтворювали твори Йоганна Себастьяна Баха — як в оригінальному вигляді, так і у змінених версіях із порушеною висотою нот або ритмічними інтервалами.
Аналіз показав, що мозок немовлят чітко реагував на несподівані зміни ритму в оригінальних композиціях. Водночас зміни мелодії не викликали подібної реакції. Коли ж порядок нот і ритмів був повністю випадковим, «ефекту сюрпризу» в активності мозку взагалі не спостерігалося.
«Ці дані свідчать про те, що мозок людини з моменту народження налаштований на передбачення ритмічних закономірностей у звуках. Йдеться не лише про очікування регулярних інтервалів, а про здатність прогнозувати розвиток музичних структур у часі», — пояснила Роберта Б’янко.
За словами вченої, така здатність має глибокі біологічні корені. Ще до народження плід перебуває в середовищі постійних ритмів — серцебиття матері, її рухів під час ходьби, що формує первинне відчуття часу та передбачуваності.
Дослідники порівнюють це вміння зі здатністю деяких приматів відчувати ритмічні структури. Натомість мелодійне сприйняття, на їхню думку, формується вже після народження і потребує навчання та досвіду. «Ритм — це частина нашого біологічного інструментарію, тоді як мелодія є набутою навичкою», — наголошує Б’янко.
Інші науковці також позитивно оцінили результати роботи. Зокрема професорка Уша Госвамі з Кембриджського університету зазначила, що ці висновки узгоджуються з дослідженнями розвитку мовлення, де сприйняття ритму мови відіграє важливішу роль, ніж висотна структура звуків.
Таким чином, нове дослідження підтверджує: відчуття ритму є вродженою здатністю людини, тоді як уміння сприймати мелодію формується з часом — через навчання та взаємодію з навколишнім світом.