Мобілізація ув’язнених в Росії на певному етапі стала одним з інструментів, що дозволив швидко компенсувати втрати та збільшити чисельність армії. Проте в Україні питання мобілізації засуджених має свої особливості і відрізняється від російського підходу.
Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк під час інтерв’ю “Українському Радіо” розповіла про українську практику мобілізації ув’язнених. Вона наголосила, що порівнювати Україну з Росією в цьому контексті недоцільно, адже українське законодавство має свої відмінності. В Україні мобілізація засуджених здійснюється тільки за їх добровільною згодою, а також за згодою відповідної військової частини.
Шуляк уточнила, що командири військових частин можуть відмовити від мобілізації, якщо кандидат не відповідає певним вимогам чи має сумніви щодо його підготовленості. Це означає, що в Україні мобілізація відбувається за умовами добровільної згоди з двох сторін.
Станом на кінець літа понад 5 тисяч засуджених подали документи для участі у мобілізації. Крім того, на той час було відзначено перші випадки серед жінок, які бажали скористатися цією можливістю. За словами Шуляк, планувалося, що мобілізаційний ресурс України на цей етап складе приблизно 10 тисяч осіб, здатних до служби, проте кожен кандидат має пройти медичну комісію та психологічну експертизу.
За інформацією Генерального штабу, на сьогодні понад 6 тисяч ув’язнених служать у Збройних силах України на рівні з іншими військовослужбовцями.