Через два з половиною роки після початку повномасштабної війни в Україні стратегія Заходу, зокрема США, залишається незмінною: балансувати між підтримкою України, покаранням Росії та зниженням ризиків ескалації конфлікту. Однак, як зазначає Foreign Policy, цей підхід базується на помилковому припущенні, що наміри Володимира Путіна можна змінити.
Війна – вибір Путіна
Коли Путін віддав наказ про вторгнення в Україну, це була війна за його вибором, а не реакція на якусь невідкладну загрозу для безпеки Росії. Це рішення не було вимушеним і не мало критичного значення для виживання російської держави. Відповідно, Путін може зупинити цю війну в будь-який момент. Виведення російських військ з України не лише не становитиме загрози існуванню Росії, а й навряд чи вплине на політичну позицію самого Путіна. Він міг би легко оголосити про перемогу та запустити інформаційну кампанію, що виправдає його рішення.
Путіна не можна переконати
Як зазначає Foreign Policy, спроби Заходу змусити Путіна змінити свою позицію щодо України – марні. Він бачить Україну як потенційну загрозу для Росії, що унеможливлює його відступ. Путін ухвалив стратегічне рішення щодо України, від якого не бажає відмовлятися, навіть якщо це означає значні втрати для його країни.
Західний тиск, економічні санкції та політична ізоляція навряд чи змусять Путіна припинити війну на умовах, прийнятних для Києва та Вашингтона. Війна для нього – не просто політичний інструмент, а стратегічна необхідність, яку він прагне реалізувати будь-якою ціною.
Можливі сценарії закінчення війни
Якщо Путін не змінить своєї позиції, то війна може закінчитися лише двома способами: або Росія втратить можливість продовжувати військові дії через виснаження ресурсів, або Путін більше не буде при владі.
Досягнення першого результату здається малоймовірним. Російська армія має достатньо ресурсів для тривалого протистояння, і Путін, незважаючи на втрати, продовжує кидати свої сили у бій. Це залишає єдиний реалістичний варіант – вихід Путіна з Кремля. Foreign Policy підкреслює, що лише після його відходу можна буде розпочати реальні переговори про постійне врегулювання війни.
Чекати Путіна – чи змінити підхід?
Доти Вашингтон має зосередитися на допомозі Україні в утриманні фронту та запобіганні подальшим військовим успіхам Росії. Це незадовільний і політично неприємний підхід, але він єдиний реалістичний, на думку Foreign Policy.
Однак, цей підхід має свої ризики. Чекати зміни режиму в Росії – це стратегія, яка може затягнути конфлікт на невизначений термін, а також створити додаткові виклики для міжнародної спільноти. Чи є альтернативні варіанти? Це питання залишається відкритим, і відповіді на нього потребуватимуть нових стратегічних рішень та глибокого аналізу міжнародної політики.